Початкова
школа
У початкових
класах загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від типу, підпорядкування
і форми власності 2012/13 навчальний рік розпочинається 1 вересня Днем
знань і закінчується, включно з проведенням навчальних екскурсій та річного
оцінювання, 30 травня.
Перший урок у
початкових класах проводиться за обраною
загальноосвітнім навчальним закладом/методичним об’єднанням на власний розсуд темою з урахуванням можливостей
навчального закладу, вікових та індивідуальних особливостей учнів кожного
класу.
Перший семестр 2012/13 начального
року триває з 1 вересня по 28 грудня включно. Навчальні заняття в другому
семестрі розпочинаються 14 січня, а закінчуються 24 травня.
Впродовж навчального року для учнів
1—4-х класів проводяться канікули загальним обсягом не менше 30 днів,
орієнтовно: осінні — з 27 жовтня по 4 листопада; зимові — з 29 грудня по 13
січня; весняні — з 23 по 31 березня.
З урахуванням особливостей
місцевості, кліматичних умов, за погодженням з місцевими органами управління
освітою, допускається зміна структури навчального року, графіка учнівських
канікул, зокрема впровадження для учнів 1-х класів додаткових весняних тижневих
канікул, організація та проведення навчальних екскурсій.
Закінчується
навчальний рік проведенням у четвертих класах державної підсумкової атестації у
формі підсумкових контрольних робіт.
Час проведення та тривалість навчальних екскурсій як
обов’язкової складової навчально-виховного процесу встановлюється відповідно до
рекомендацій Міністерства освіти і науки України про організацію
навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та
навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зміст і форма
проведення навчальних екскурсій для учнів початкових класів визначені листом
Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 № 1/9-61.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів початкових класів у 2012/13 навчальному році здійснюється відповідно до наказу
МОНмолодьспорту України від 30.08.2011 № 996 «Орієнтовні вимоги до оцінювання
навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів
інваріантної складової навчального плану» (додатки 1—12).
Акцентуємо
увагу на тому, що навчальні досягнення учнів перших класів загальноосвітніх
навчальних закладів з усіх навчальних предметів не оцінюються в балах, а
підлягають словесному оцінюванню.
Разом з тим,
повідомляємо, що в наступному навчальному році навчальні досягнення учнів 1—4-х
класів з предметів освітніх галузей «Здоров’я і фізична культура» («Основи
здоров’я», «Фізична культура») та «Мистецтво» («Музичне мистецтво»,
«Образотворче мистецтво», «Мистецтво») мають оцінюватись вербально.
Відповідно до Інструкції про переведення та випуск
учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів та форм
власності (наказ МОН України від 14.04.2008 № 319, зареєстрований у
Міністерстві юстиції України 6 травня 2008 року за №383/15074) наприкінці
навчального року на кожного учня 1-го класу учитель складає характеристику, яка
заноситься до особової справи учня (п. 5.2 Інструкції). У ній зазначається
рівень розвитку учня та результати оволодіння ним усіма компонентами навчальної
діяльності.
Усі учні 1—4-х класів, незалежно від
результатів річного оцінювання, переводяться до наступного класу. Учні, які
через поважні причини (хвороба, сімейні обставини) за результатами річного
оцінювання мають початковий рівень навчальних досягнень, можуть бути, як виняток, залишені для повторного
навчання у класі за рішенням педагогічної ради та за згодою батьків або осіб,
які їх замінюють.
З 1 вересня 2012 року розпочинається впровадження
Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 «Про затвердження
Державного стандарту початкової загальної освіти».
Оскільки період навчання дитини в початковій
школі є початком особливої навчальної діяльності, яка вимагає від дитини не
лише значного розумового напруження, а й більшої фізичної витривалості,
вольових зусиль, новий зміст Державного стандарту укладений відповідно до мети
початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів
початкових класів, визначає зміст загальної початкової освіти, спрямовує
навчально-виховний процес на формування і розвиток духовно-моральних та
інтелектуальних цінностей молодших школярів.
Державний стандарт сформовано на засадах
особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке
визначення результативної складової засвоєння змісту.
Згідно зі стандартом освітній процес у
початковій школі спрямовується на досягнення результатів навчання учнів
початкових класів — сформованих ключових і предметних компетентностей.
Набуття загальнонавчальних та цільових
компетентностей діяльності є фундаментом наступного успішного навчання школяра
в основній школі.
В основу систематизації матеріалів нової
редакції Державного стандарту початкової загальної освіти покладено освітні
галузі «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство»,
«Суспільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Основи здоров’я і фізична
культура».
Звертаємо увагу на те, що у 2012/13 навчальному році новий зміст освіти запроваджується лише у
1-х класах загальноосвітніх навчальних закладів.
У початковий
період навчання дитини у першому класі важливе значення має успішність адаптаційного періоду.
Створення сприятливого середовища для
адаптації дитини до систематичного шкільного навчання забезпечуватиме їй
подальший розвиток, успішне навчання та виховання. Вимоги щодо забезпечення
належних умов для навчання і виховання учнів, зокрема 1-х класів, у
загальноосвітніх навчальних закладах встановлено Державними санітарними
правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів
та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01).
Для учнів 1-го класу особлива увага має приділятися:
• організації гарячого харчування;
• облаштуванню кімнат для відпочинку (сну);
• облаштуванню приміщень для організації
рухливих ігор, щонайменше одного на паралель класів;
• обладнанню відокремлених туалетів
(убиралень);
• обладнанню відокремлених гардеробів з
обов’язковим виділенням секцій для кожного класу тощо (лист МОН України від
10.12.04 № 1/9-633).
Особливу увагу вчитель має приділяти збереженню та
зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх моральному та громадянському вихованню.
Із цією метою важливо організувати активну співпрацю вчителя з батьками або
особами, які їх замінюють, з медичними працівниками загальноосвітнього
навчального закладу, шкільним психологом, учителями-предметниками, вихователем
групи продовженого дня. Результатами такої співпраці є:
• краще вивчення індивідуальних можливостей та
стану здоров’я кожного першокласника;
•
здійснення особистісно орієнтованого навчання та виховання;
• впровадження здоров’язберігаючих технологій
навчально-виховного процесу;
• спільна підготовка і проведення батьківських
зборів;
• бесіди з батьками на психолого-педагогічну
тематику тощо.
Відповідно до Закону України «Про загальну
середню освіту» навчально-виховний процес у 1-х класах здійснюється за груповою
(класно-урочною) та індивідуальною формами навчання.
Створення сприятливих умов для
безболісної адаптації дітей до систематичного шкільного навчання, зняття
статичного напруження першокласників за одночасного виконання навчальних
програм з усіх предметів забезпечується при складанні розкладу уроків. Необхідно дотримуватись
оптимального співвідношення навчального навантаження протягом дня, тижня з
урахуванням психофізіологічних та фізичних можливостей першокласників.
Доцільно чергувати протягом дня навчальні предмети
природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної культури,
курсу «Основи здоров’я», музичного та образотворчого мистецтв, трудового
навчання.
Навчальні предмети, що вимагають значного розумового
напруження — мови, математику, — доцільно ставити у розкладі другими і третіми
уроками. Навчальні предмети, пов’язані з активною руховою діяльністю, а також
предмети «Основи здоров’я», «Природознавство», музичне мистецтво, образотворче
мистецтво, трудове навчання можна проводити на третьому-четвертому уроках.
А от заняття з навчального предмета «Фізична культура»
у першому класі варто проводити лише на заключних уроках.
Четвер рекомендується планувати у розкладі як
розвантажувальний день. У цей день можна проводити уроки з предметів
оздоровчо-фізкультурного та мистецького спрямування.
З метою уникнення перевантаження впродовж вересня —
жовтня на четвертих уроках доцільно використовувати, нестандартні форми
організації навчального процесу. Протягом цього часу учитель може планувати
проведення окремих навчальних занять у формі уроків-екскурсій,
уроків-імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театралізацій тощо.
Так, протягом цих 8 тижнів можна щоденно проводити по
одному нестандартному уроку (загалом 40 годин навчального навантаження) за
рахунок 24 уроків фізичної культури і 16 уроків з інших предметів. Наприклад,
можна провести в цей період заключними уроками 5-6 уроків-ігор,
уроків-театралізацій та уроків-екскурсій з предмета «Основи здоров’я», 2-3
екскурсії з предмета «Природознавство», 4-5 уроків-ігор та уроків-екскурсій з
математики, 1-2 екскурсії з образотворчого мистецтва, 2-3 екскурсії з трудового
навчання, 2-3 уроки-театралізації з музики.
У класному журналі доцільно вказувати форму проведення
уроків, якщо вони проводяться не в класно-урочній формі.
В адаптаційний період навчання першокласників
виявляється специфіка організації уроків з окремих предметів.
Згідно з вимогами Державних санітарних правил і норм
улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації
навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008–01) на п’ятнадцятій хвилині
кожного уроку має проводитись фізкультхвилинка, що складається з динамічних,
дихальних вправ, вправ для збереження зору, пальчикової гімнастики тощо.
Учитель повинен весь час стимулювати учнів
дотримуватись правильної постави під час виконання письмових робіт за партою.
Прийоми та методи роботи з дітьми мають забезпечувати
різноманітну активну практичну діяльність кожного учня. Ігрові форми діяльності мають бути домінуючими
під час навчання у 1-му класі.
Домашні
завдання учням першого класу не
задаються.
Навчальні досягнення учнів першого класу оцінюються
вербально.
Під впливом різноманітних чинників шкільного життя
позитивні уявлення про себе, сформовані у дитини в дошкільному віці, у першому
класі піддаються серйозним випробуванням. Навчання пов’язане не лише з
успіхами, а часто з помилками, невдачами. Першокласник прагне утвердити себе в
новій ролі, шукає опори у ставленні до себе вчителів, бажаючи, щоб дорослі
помічали його позитивні якості. Тому оцінка здатна викликати в учня цілу гаму
гострих переживань. Радість і задоволення досягненнями в навчанні створюють
позитивний емоційний фон стосунків з учителем та однокласниками, покращують
рівень засвоєння знань. Почуття гіркоти, невдоволення невдачами можуть
спричинити зниження самооцінки, зневіру, конфлікт з оточенням.
Важливо створювати на уроках такі умови, коли
невдоволеність від невдачі спонукала б дитину шукати кращі способи навчальної
діяльності. Педагогічна оцінка має бути тактовною; не акцентованою на невдачах
дитини, а здатною створювати сприятливий емоційний фон для подолання труднощів.
Важливо навчити учня сприймати оцінку як показник рівня знань і вмінь, а також
розуміти, що оцінюються його конкретні дії, а не він сам.
Важливе завдання виховання
першокласників — цілеспрямоване формування позитивної самооцінки. За
сприятливих умов навчання і виховання у дітей починає формуватися правильна
самооцінка, яка стосується їхніх особистісних якостей, досягнень і можливостей.
Створюючи такі умови, слід ураховувати індивідуальні особливості кожного учня,
насамперед виділяючи ознаки, які свідчать про тенденції формування у них
самооцінки.
Для дітей із заниженою самооцінкою,
сором’язливих, пасивних дуже важливими і значимими є оцінки, які дає учитель.
Похвала, заохочення допомагають зняти негативний вплив невпевненості в собі,
тоді як осуд посилює його. Таким дітям важливо дати можливість реально досягати
гарних результатів у роботі, а потім допомогти правильно їх оцінити і в
коректній формі привернути увагу однокласників.
Діти з виявленою завищеною
самооцінкою зазвичай схильні до демонстративності та домінування. Щодо них
доречною є тактика стриманості, що виражається у незначних знаках уваги. Якщо
немає можливості уникнути зауваження, то його слід висловити діловим тоном, не
показуючи якихось емоцій.
Важливо помітити той момент, коли
дитина в основному виправила свою помилку, щоб поставити її в однакові умови з
іншими учнями.
У будь-якому випадку не слід
протиставляти дітей одне одному. Можна порівнювати лише певні досягнення учня.
Стимулюючим буде порівняння роботи (відповіді, поведінки тощо) з тим, як
працювала дитина раніше, проте не вдаватися до порівняння успіхів чи невдач
окремих учнів.
Водночас доцільно вчити дітей здійснювати не лише
самооцінювання, а й взаємооцінювання, колективне оцінювання. Це активізує
навчальну роботу, допомагає формуванню в школяра зацікавленого ставлення до
критики, висловленої на його адресу, зміцнює відчуття своєї значимості в
колективі, сприяє усвідомленню турботи про нього товаришів.
Вміло користуючись у роботі з першокласниками
педагогічною оцінкою, вчитель закладає основи для формування в них умінь
об’єктивно оцінювати хід і результати своєї діяльності, стимулює розвиток
навчальних мотивів, створює атмосферу доброзичливих взаємин у класі, що
необхідно для підтримування в учнів почуття власної гідності, доброти і
чуйності, бажання працювати разом з однокласниками.
У класному
журналі та в зошитах оцінки в балах або в рівнях не виставляються. Недоцільним
є використання будь-яких умовних позначень для оцінювання навчальних досягнень
учнів 1-го класу, оскільки вони з часом асоціюються у дитини з відповідним
балом за встановленими критеріями оцінювання. Не оцінюються темп роботи учня,
його особистісні якості та індивідуальні психічні процеси, зокрема пам’ять,
увага, сприймання тощо
Українська мова (мова навчання) є важливою складовою загального змісту початкової освіти, оскільки мова спрямована на формування функціональної грамотності дітей молодшого шкільного віку. Володіння усним і писемним мовленням не лише є спеціальним навчальним умінням, а й виступає основним засобом опанування усіх інших шкільних дисциплін.
Курс української мови в 1-му класі (читання і письмо) розпочинається з навчання грамоти, метою якого є формування в учнів елементарних навичок читання і письма, розвиток мовленнєвих умінь, збагачення, уточнення та активізація словникового запасу, удосконалення фонематичного слуху, здійснення граматико-орфографічної пропедевтики.
Ця мета досягається шляхом реалізації
таких завдань:
• вироблення в учнів мотивації до вивчення
української мови;
• розвитку, формування й удосконалення умінь і
навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності — слуханні й розумінні
(аудіюванні), говорінні, читанні й письмі;
• загальнокультурного розвитку учнів,
адаптації їх до життя в певному соціальному середовищі, громадянського,
патріотичного, морально-етичного й естетичного виховання;
• формування в учнів уміння вчитися.
Навчання грамоти
здійснюється на уроках читання і письма протягом 7 годин на тиждень.
Для забезпечення
синхронності у навчанні читання й письма в букварний період за рішенням
педагогічної ради навчального закладу на навчання української мови в 1-му класі
доцільно використати 1 годину з варіативної складової навчального плану, що
дасть можливість виділити на навчання грамоти 8 годин на тиждень.
Разом з тим
розподіл годин на навчання грамоти (читання й письма) протягом навчального року
можна здійснювати по-іншому — не за семестрами, а за тижнями: на одному тижні
планувати 4 години на читання і 3 години на письмо, а на наступному тижні — 3
години на читання і 4 години на письмо. У результаті час, відведений на читання
і письмо, буде розподілено порівну.
Процес навчання грамоти в 1-му класі
поділяється на три періоди: добукварний,
букварний і післябукварний. Залежно від попередньої підготовки школярів учитель
може самостійно визначати тривалість добукварного і букварного періодів.
Добукварний період —
період підготовки дітей до навчання грамоти. Мета добукварного періоду навчання
грамоти полягає у: забезпеченні мотивації до навчальної діяльності; розвитку
усного мовлення першокласників; формуванні елементарних
аналітико-синтетичних умінь в роботі над текстом, реченням, словом, звуками
мовлення;
підготовці дитини до письма.
У цей період,
окрім
освітніх завдань, перед учителем стоять не менш
важливі завдання, спрямовані на: забезпечення
адаптації дітей до
школи, шкільного колективу і
ознайомлення з правилами поведінки в ньому; формування навчальних умінь учнів
(сидіти за партою, слухати вчителя, виконувати завдання індивідуально, в парах,
у групах та ін.).
Протягом букварного періоду
першокласники оволодівають початковими уміннями читати за букварем, писати в
зошитах з друкованою основою і в зошитах із сіткою для першого класу. Крім
того, продовжується робота з розвитку усного мовлення.
Післябукварний період призначений для
вдосконалення уміння читати, писати, виконувати елементарні
аналітико-синтетичні дії з одиницями різних мовних рівнів, для розвитку усного
мовлення і творчих здібностей учнів, виконання завдань і вправ із читання і
письма за підручником (навчальним посібником), який готує учнів до вивчення в
2-му класі окремих курсів — української мови і літературного читання.
У цей період діти починають
читати літературні тексти і включаються в
проектну діяльність з підготовки Свята букваря, в ході якої відбувається систематизація
знань, здобутих у період навчання грамоти.
У навчанні грамоти важливо враховувати
вміння, набуті дітьми у дошкільному віці, забезпечити достатнє навчальне
навантаження тим учням, які певною мірою вміють читати, та надати індивідуальну
допомогу менш підготовленим.
Важливим завданням читання в 1-му класі є
пробудження у школярів інтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь
самостійно з нею працювати. У 1-му класі на роботу з дитячою книжкою
рекомендується відводити до 20 хвилин уроку навчання грамоти (1 раз на 2
тижні). Якщо учні класу мають достатній рівень розвитку навички читання,
учитель може відводити на заняття з дитячою книжкою цілий урок.
Важливе місце в системі роботи над
розвитком мовленнєвої діяльності учнів відводиться урокам розвитку усного і писемного зв’язного мовлення, які рекомендується
проводити у 1-му класі як фрагмент уроку (протягом 15—20
хвилин) не рідше як один раз на два тижні (17 годин на рік).
Зважаючи на фізіологічні особливості
шестирічних першокласників, неприпустимим є прискорене вивчення Букваря,
оскільки навіть за умови інтенсивної підготовки дітей до школи, коли вони уже в
1-му класі добре читають, навичка письма потребує тривалого
часу для формування — у дошкільному
віці вона не формується.
Навчання письма, як і читання, також
поділяється на три періоди: добукварний, букварний і післябукварний, кожен з
яких має свої завдання. Тривалість періодів залежить від якості опанування
учнями предметних компетенцій, закладених у програмі з навчання грамоти. Під
час навчання письма до уваги беруться індивідуальні особливості розвитку
кожного учня (ліворукість, темперамент, стан здоров’я тощо), від чого має
залежати письмове навантаження дитини (обсяг завдання на уроці) та частота і
рівень уваги, приділеної вчителем дитині безпосередньо під час письма.
Нагадуємо, що насильно переучувати
дітей, які пишуть лівою рукою, не можна. Консультування з дитячим лікарем та
психологом є обов’язковим.
Для навчання письма важливим є
добукварний період. Якщо вдома чи в дошкільному закладі дитина вже навчилася
зображувати певні лінії, елементи букв, техніка виконання яких не відповідає
методичним вимогам, то в підготовчий період навчання грамоти таким дітям має
бути приділена достатня увага щодо дотримання техніки письма і гігієнічних
правил (руху пальців і передпліччя упоперек і уздовж рядка, положенню ручки в
руці, зошита на парті, поставі під час письма), оскільки якість графічних
навичок і розвиток швидкості письма залежить насамперед від правильного
формування техніки письма.
Навчання письма відбувається у зошитах з
друкованою основою за певним алгоритмом. Вправи з графіки письма поєднуються з
удосконаленням вимовних умінь, роботою над збагаченням словникового запасу
дітей за ілюстрованим матеріалом зошита. Порядок вивчення рукописних букв
збігається з послідовністю їх розташування у букварі. У букварний період
навчання письма формуються правописні навички ― елементарні орфографічні й
пунктуаційні. Важливими завданнями тут є засвоєння учнями механізму списування,
розвиток уміння зіставляти звуковий і графічний образи літери, контролювати написане
за зразком.
У ІІ семестрі рекомендується ознайомити
учнів з письмом у зошиті без друкованої основи.
У післябукварний період удосконалюються
та закріплюються набуті навички: писати за зразком, списувати з друкованого
шрифту, записувати на слух окремі букви, склади, слова (де звучання не
розходиться з написанням), невеликі речення, читати написане. Оскільки розвиток
навички письма об’єктивно відстає від навички читання, у післябукварний період
доцільно практикувати комбіновані уроки навчання грамоти, на яких чергується
робота із читання і письма.
Процес навчання
грамоти забезпечує Буквар —
перша навчальна книга, за допомогою якої дитина вчиться читати, відкриває для себе шлях до освіти.
Тому
основним завданням учителя у цей період є
зробити уроки навчання грамоти цікавими, виховати бажання
вчитися, здобувати нові знання та вміння, сприяти становленню пізнавального
інтересу.
Метою навчального предмета «Російська мова» (інша мова національної
меншини) у загальноосвітніх навчальних закладах (класах) з українською мовою
навчання є формування і розвиток в учнів початкових класів комунікативної
компетентності, уміння успішно користуватися мовою як засобом мовленнєвої
діяльності, розв’язувати пізнавальні, навчальні, особистісні питання.
Елементарне оволодіння російською мовою (іншою мовою національної меншини)
дасть учням змогу користуватися мовними засобами спілкування, пізнання,
долучитися до багатств російської та інших культур, формуватиме навички
толерантного міжетнічного спілкування з представниками інших національних
культур, носіями інших мов, представлених в Україні.
Для досягнення поставленої протягом
періоду навчання в початкових класах мети планується розв’язання таких завдань:
• забезпечення позитивної мотивації до
вивчення російської чи іншої мови;
• формування умінь та навичок усіх видів
мовленнєвої діяльності в усній і письмовій формах;
• засвоєння елементарних знань про важливі
мовні одиниці, необхідних і достатніх для формування мовленнєвих умінь і
навичок;
• збагачення та активізація словникового
запасу учнів;
• засвоєння графіки та орфографії, формування
фонетико-графічних правописних умінь і навичок;
• долучення до національних культур народів
України;
• продовження інтелектуального, морального,
соціокультурного та естетичного розвитку особистості школярів.
Навчання
російської (іншої) мови здійснюється відповідно до трьох змістових ліній:
мовленнєвої, мовної та соціокультурної.
Навчальний матеріал у програмах для 1-го
класу представлений усним практичним курсом, спрямований на розвиток навичок усного мовлення.
На вивчення російської мови (іншої мови
національної меншини) в загальноосвітніх навчальних закладах з українською
мовою навчання типовими навчальними планами передбачено по 2 години на тиждень.
Комментариев нет:
Отправить комментарий